|
Територія Полтавщини належить до тих місцевостей Європи, які були заселені людьми ще з часів старого кам'яного віку (палеоліту). Первісні люди жили тут десятки тисяч років тому. Про це свідчить, наприклад, стоянка людини пізнього кам'яного віку біля села Гінці Лубенського району. При розкопках археологи знайшли тут кремінні та кістяні знаряддя праці, рештки кострища, кістки диких тварин і рештки примітивних жител у вигляді неглибоких овальних ям (напівземлянок), які перекривались шкірами тварин.
Одним із пам'ятників нового кам'яного віку (неоліту) на Полтавщині є стоянка в урочищі «Біла гора» на околиці Полтави.
Приблизно 2500 років тому територія сучасної Полтавщини була заселена скіфами-хліборобами. Про це свідчать рештки їх поселень, городищ і кургани-мо-гильники, велика кількість яких розташована по берегах рік і в степах нашого краю.
Поселення скіфів відомі біля сіл Судіївка і Буланове Полтавського району, а також на території самого міста Полтави і в багатьох місцевостях області. Одне з великих городищ скіфського часу знаходиться близько села Більськ Зіньківського району.В перших століттях до нашої ери та на початку нашої ери значна територія на півдні України була заселена стародавніми східнослов'янськими племенами, пам'ятки яких в археології визначаються як корчуватівська та черняхівська культури. Головними галузями господарства цих племен були землеробство та скотарство. На території Полтавщини знайдено чимало залишків цієї культури. Найбільш відомим з них є поселення і могильник, відкриті археологами біля села Кантемирівки Чутівського району.
У ранньослов'янських племен, які жили в Подніпров'ї в V — VII століттях нашої ери, вже далеко зайшов процес майнового розшарування, виділення з маси племені багатої племінної верхівки. Про це свідчать скарби того часу, і зокрема скарб золотих
Слов'янські прикраси з скарбу, знайденого у Полтаві на Соборній (тепер Червоній) площі.
У VIII—X століттях у Східній Європі склався родоплемінний союз слов'янських племен. До складу цього об'єднання входило багато племен, серед яких було і плем'я сіверян, яке жило на Лівобережжі Дніпра. Одне з поселень сіверян відкрито археологами на території Полтави (на Червоній площі). Слов'янські поселення цього ж часу відомі також біля села Глинське, селища Опішня Зіньківського району та в інших місцях Полтавської області.
В період Древньоруської держави (X—XIII століть), яка була спільною історичною колискою трьох братніх народів — російського, українського та білоруського, східним слов'янам довелося вести запеклу боротьбу з кочовими народами — печенігами, половцями, які часто нападали на її кордони. Територія частини сучасної Полтавщини тоді входила до складу Переяславського князівства, яке знаходилось на крайньому південному сході і найчастіше терпіло від нападів кочівників.
Надаючи великого значення цьому прикордонному князівству («опліччю Києва»), київські князі зміцнювали його оборону. В X—на початку XI століття Древ-ньоруська держава вела успішну боротьбу проти печенігів. Для відбиття їх нападів зміцнювалися кордони, будувалися і заселялися «городи» понад Десною, Остром, Трубежем, Сулою і Стугною. Тоді ж була споруджена і так звана Посульська оборонна лінія. Рештки збудованих у той час величезних земляних укріплень — так званих Змійових валів — збереглися до наших днів.
|
